• 

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Деталі

Опубліковано: Четвер, 27 січня 2022, 10:40

Перегляди: 472

Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

У січні 1942 року нацистська верхівка ухвалила рішення про створення на території Польщі таборів смерті, обладнаних газовими камерами і крематоріями. Сьогодні вони відомі під назвами Треблінка, Собібур, Майданек, Освенцим, Бєлжец. Найбільш жахливим був Освенцим.

На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви. Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ), Богданівка, Дальник Одеська область, Дрогобицький Яр (Харків), Кам’янець-Подільський, урочище Сосонки біля Рівного. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 тисяч цивільних громадян та військовополонених. Жертвами Голокосту в окупованій Україні стали понад 1,5 млн осіб.

За інформацією Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького, на Черкащині масові страти єврейського населення почалися з перших днів окупації. Вони здійснювали оперативною командою №5, зондеркомандою №4б, які входили до айнзацгрупи Ц, а також особовим складом допоміжної поліції. Унаслідок цього, на Черкащині, ледве не в кожному районі, з’явилися свої «бабині яри».

У місті Черкаси страти цивільного населення, зокрема євреїв, відбувалися у дворі місцевої в’язниці. Частина євреїв загинула будучи використаною в якості «живого щита» в ході розмінування острова смерті на Дніпрі - Кролевця. Неодноразові розстріли мирного населення, зокрема євреїв, відбувалися в місцевості, де сьогодні знаходяться міська лікарня №3 та школи №2 і №24. Також у межах Черкаського району відоме масове єврейське поховання (близько 3 500 осіб) на в’їзді до села Білозір’я (21-й км траси Черкаси – Сміла). У братській могилі, що знаходиться у селі Мліїв, колишнього Городищенського району серед інших мирних жителів поховано близько 300 євреїв, знищених гітлерівцями. На околиці міста Канів, у Берестовецькому яру було страчено близько 1 400 євреїв. В урочищі «Кущаївка», колишнього Корсунь-Шевченківського району було розстріляно близько 1 000 євреїв. У смт. Стеблів в урочищі «Довжик» було страчено 143 особи єврейської національності. Досі не встановлено число загиблих євреїв поблизу Різаного Яру, що обабіч траси Київ – Дніпро. У лісі за 9 км від міста Сміла в роки окупації було страчено близько 3 500 євреїв.

У ряді міст Черкащини було створено гетто — райони, виділені для примусового утримання іудеїв з метою їх ізоляції та подальшого знищення. Всього в роки окупації на території України діяло понад 300 гетто, зокрема в Черкасах біля Митниці, та на Подолі («Черкаський низ»), де за роки окупації загинули майже 8 000 євреїв. Страхітлива політика терору проти євреїв знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Люди мають знати та пам'ятати про трагічні моменти у нашій історії – щоб цього більше не повторилося ніколи. Усвідомлюючи минуле, кожен з нас повинен виховувати у собі толерантність, аби не породжувати нетерпимості та ненависті, антисемітизму та расизму, які можуть знову дорости до масштабів Голокосту.

У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю втрачених поколінь, ім’я якого – Голокост.

Будемо пам’ятати... Адже пам'ять – то є наша совість.

Голова Черкаської районної ради                        Олександр ВАСИЛЕНКО