Дорогі друзі!

Радий вітати Вас на офіційному сайті Черкаської районної ради

Сподіваюсь, що інформація, яку ми оприлюднюємо, стане в нагоді усім, хто цікавиться історією та сьогоденням
Черкаського району.

З повагою,
Голова Черкаської районної ради
Олександр Ігорович ВАСИЛЕНКО





27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

У січні 1942 року нацистська верхівка ухвалила рішення про створення на території Польщі таборів смерті, обладнаних газовими камерами і крематоріями. Сьогодні вони відомі під назвами Треблінка, Собібур, Майданек, Освенцим, Бєлжец. Найбільш жахливим був Освенцим.

На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви. Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ), Богданівка, Дальник Одеська область, Дрогобицький Яр (Харків), Кам’янець-Подільський, урочище Сосонки біля Рівного. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 тисяч цивільних громадян та військовополонених. Жертвами Голокосту в окупованій Україні стали понад 1,5 млн осіб.

За інформацією Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького, на Черкащині масові страти єврейського населення почалися з перших днів окупації. Вони здійснювали оперативною командою №5, зондеркомандою №4б, які входили до айнзацгрупи Ц, а також особовим складом допоміжної поліції. Унаслідок цього, на Черкащині, ледве не в кожному районі, з’явилися свої «бабині яри».

У місті Черкаси страти цивільного населення, зокрема євреїв, відбувалися у дворі місцевої в’язниці. Частина євреїв загинула будучи використаною в якості «живого щита» в ході розмінування острова смерті на Дніпрі - Кролевця. Неодноразові розстріли мирного населення, зокрема євреїв, відбувалися в місцевості, де сьогодні знаходяться міська лікарня №3 та школи №2 і №24. Також у межах Черкаського району відоме масове єврейське поховання (близько 3 500 осіб) на в’їзді до села Білозір’я (21-й км траси Черкаси – Сміла). У братській могилі, що знаходиться у селі Мліїв, колишнього Городищенського району серед інших мирних жителів поховано близько 300 євреїв, знищених гітлерівцями. На околиці міста Канів, у Берестовецькому яру було страчено близько 1 400 євреїв. В урочищі «Кущаївка», колишнього Корсунь-Шевченківського району було розстріляно близько 1 000 євреїв. У смт. Стеблів в урочищі «Довжик» було страчено 143 особи єврейської національності. Досі не встановлено число загиблих євреїв поблизу Різаного Яру, що обабіч траси Київ – Дніпро. У лісі за 9 км від міста Сміла в роки окупації було страчено близько 3 500 євреїв.

У ряді міст Черкащини було створено гетто — райони, виділені для примусового утримання іудеїв з метою їх ізоляції та подальшого знищення. Всього в роки окупації на території України діяло понад 300 гетто, зокрема в Черкасах біля Митниці, та на Подолі («Черкаський низ»), де за роки окупації загинули майже 8 000 євреїв. Страхітлива політика терору проти євреїв знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Люди мають знати та пам'ятати про трагічні моменти у нашій історії – щоб цього більше не повторилося ніколи. Усвідомлюючи минуле, кожен з нас повинен виховувати у собі толерантність, аби не породжувати нетерпимості та ненависті, антисемітизму та расизму, які можуть знову дорости до масштабів Голокосту.

У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю втрачених поколінь, ім’я якого – Голокост.

Будемо пам’ятати... Адже пам'ять – то є наша совість.

Голова Черкаської районної ради                        Олександр ВАСИЛЕНКО

День соборності України

День соборності України

22 січня 1918 року перший український парламент – Українська Центральна Рада – проголосив незалежність Української Народної Республіки.

Через рік – 22 січня 1919 року – на Софійській площі урочисто проголосили Акт Злуки - об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу.

22 січня 1990 року українська патріотична громадськість утворила між Києвом і Львовом живий ланцюг єднання – "Українську хвилю" – з нагоди 71-ї річниці об'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу. Відтоді 22 січня відзначається як День соборності України.

День соборності України

Історично складається, що українське суспільство має різні вектори орієнтації: частина поглядів звернута до Європи, а частина – на Росію. Так було сто років тому, так є сьогодні, адже зовнішня агресія Росії подібна тодішній більшовицькій. Саме тому ідея соборності залишається актуальною.

Світ має бачити Україну неподільною, єдиною, незалежною, успішною країною. І це залежить від кожного з нас! Єднаймося!

Голова Черкаської районної ради                                Олександр ВАСИЛЕНКО 

Як роботодавцю зекономити час і гроші на підготовку майбутнього працівника?

Як роботодавцю зекономити час і гроші на підготовку майбутнього працівника?

Одним із найбільш ефективних різновидів професійного навчання, що пропонує служба зайнятості, є стажування. Це підвищення кваліфікації робітників та фахівців з числа зареєстрованих безробітних безпосередньо у роботодавця.

Люди, які тривалий час не працювали, мають можливість відновити та удосконалити свої знання, набути досвіду практичної роботи, адаптуватися до трудового та технологічного ритму, а також зарекомендувати себе і отримати робоче місце. Така форма професійного навчання й адаптації до робочого місця проводиться лише під конкретне замовлення роботодавця.

Так, протягом 2021 року професійне навчання за сприяння Черкаської обласної служби зайнятості пройшли 1990 клієнтів. Із них - 504 особи проходили стажування безпосередньо на робочих місцях. Про це повідомили у відділі організації профнавчання Черкаського обласного центру зайнятості.

Стажувалися на такі посади, як: менеджер (управитель) з роздрібної торгівлі, начальник відділу матеріально-технічного постачання, менеджер (управитель) зі збуту, інженер з транспорту, механік, технік, технолог, експедитор, бухгалтер. А також за робітничими професіями: обліковець, касир торговельного залу, адміністратор, кухар, пекар, продавець продовольчих і непродовольчих товарів, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, швачка тощо. Всі, хто успішно проходив стажування, працевлаштовані!

Співпраця у такій формі зручна та вигідна роботодавцям і безробітним.

Роботодавцям, які приймають людей на стажування, це дає можливість: - зекономити кошти. Адже оплата навчання здійснюється за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; - забезпечити підприємство, установу, організацію чи фірму необхідними фахівцями, а отже позитивно вплинути на якість продукції або послуг; - економити час і зусилля для того, щоб знайти необхідного робітника, адже роботодавець сам готує собі співробітників, яких потребує виробництво; - самостійно визначити тривалість (до 3 місяців) навчання, взяти участь у складанні індивідуальних навчальних планів і програм з урахуванням особливостей виробництва.

Безробітним під час професійного навчання, зокрема шляхом стажування на робочих місцях, державна служба зайнятості надає: - допомогу по безробіттю відповідно до законодавства України; - компенсує фактичні витрати на проїзд до місця навчання і назад; - забезпечує безоплатне проживання у гуртожитку, якщо професійне навчання організоване не за місцем постійного проживання особи.

Більш детальну інформацію про умови професійного навчання, зокрема стажування на робочих місцях, у конкретних роботодавців, можна дізнатися особисто у фахівців служби зайнятості, або по телефону.

Контактні телефони філій обласного центру зайнятості та центрів зайнятості Черкаської області за посиланням: https://chk.dcz.gov.ua/publikaciya/kontaktni-telefony-filiy-oblasnogo-centru-zaynyatosti-ta-centriv-zaynyatosti-cherkaskoyi

За інформацією Черкаської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості

Зі святом Водохреща!

Зі святом Водохреща!

Шановні жителі Черкаського району, щиро вітаю Вас з великим православним святом Водохреща.

Водохреща — традиційна назва народних та церковних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього. Цього дня закінчуються Святки.

Обряди, пов’язані з освяченням води розпочинаються напередодні, у Водохресний святвечір, по закінченню служби. На Водохреща відбувається освячення водойм та купання в ополонці. В цей день вода освячена в ополонці очищає не лише тіло, а й душу, змиває гріхи та зцілює від хвороб. Саме вечірня освячена вода вважається найсильнішою: має лікувальні властивості та захищає від негативу. Сідати до вечері можна було тільки після того, як кожен вип’є по ложці свяченої води. Святою водою також окропляють житло.

Зі святом Водохреща!

Зберігають також Свічку, яку приносять разом зі святою водою із служби у Водохресний святвечір.

У цей день варто відмовитися від важкої фізичної праці та негативних думок. Не можна сваритися, скаржитися, розпускати плітки.

У ніч на 19 січня прийнято загадувати бажання.

То ж бажаю всім увесь рік бути здоровими і успішними, стриманими і щасливими. Надії і віри в щасливе майбутнє, достатку, умиротворення, здійснення заповітних мрій і бажань.

З повагою Голова Черкаської районної ради                   Олександр ВАСИЛЕНКО

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. За християнським календарем— це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини. Вшановували Меланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків. На Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка.. Вважалося, що такий стіл забезпечить багатство господарів на наступний рік.

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Перед щедрим бенкетом потрібно було повеселити народ щедрівками. Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя.

Існує також поетичне повір'я, що новорічна ніч для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя - на хліб»... У церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік.

За народними прикметами, якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік.

На Старий Новий рік намагайтеся бути радісними, веселими та добродушними. Адже як зустрінеш Новий Рік, так і проживеш його. Тож створюйте гарний настрій в оселі та насолоджуйтеся ще одним сімейним святом.