Як роботодавцю зекономити час і гроші на підготовку майбутнього працівника?

Деталі

Опубліковано: Четвер, 20 січня 2022, 10:51

Перегляди: 90

Одним із найбільш ефективних різновидів професійного навчання, що пропонує служба зайнятості, є стажування. Це підвищення кваліфікації робітників та фахівців з числа зареєстрованих безробітних безпосередньо у роботодавця.

Люди, які тривалий час не працювали, мають можливість відновити та удосконалити свої знання, набути досвіду практичної роботи, адаптуватися до трудового та технологічного ритму, а також зарекомендувати себе і отримати робоче місце. Така форма професійного навчання й адаптації до робочого місця проводиться лише під конкретне замовлення роботодавця.

Так, протягом 2021 року професійне навчання за сприяння Черкаської обласної служби зайнятості пройшли 1990 клієнтів. Із них - 504 особи проходили стажування безпосередньо на робочих місцях. Про це повідомили у відділі організації профнавчання Черкаського обласного центру зайнятості.

Стажувалися на такі посади, як: менеджер (управитель) з роздрібної торгівлі, начальник відділу матеріально-технічного постачання, менеджер (управитель) зі збуту, інженер з транспорту, механік, технік, технолог, експедитор, бухгалтер. А також за робітничими професіями: обліковець, касир торговельного залу, адміністратор, кухар, пекар, продавець продовольчих і непродовольчих товарів, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, швачка тощо. Всі, хто успішно проходив стажування, працевлаштовані!

Співпраця у такій формі зручна та вигідна роботодавцям і безробітним.

Роботодавцям, які приймають людей на стажування, це дає можливість: - зекономити кошти. Адже оплата навчання здійснюється за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; - забезпечити підприємство, установу, організацію чи фірму необхідними фахівцями, а отже позитивно вплинути на якість продукції або послуг; - економити час і зусилля для того, щоб знайти необхідного робітника, адже роботодавець сам готує собі співробітників, яких потребує виробництво; - самостійно визначити тривалість (до 3 місяців) навчання, взяти участь у складанні індивідуальних навчальних планів і програм з урахуванням особливостей виробництва.

Безробітним під час професійного навчання, зокрема шляхом стажування на робочих місцях, державна служба зайнятості надає: - допомогу по безробіттю відповідно до законодавства України; - компенсує фактичні витрати на проїзд до місця навчання і назад; - забезпечує безоплатне проживання у гуртожитку, якщо професійне навчання організоване не за місцем постійного проживання особи.

Більш детальну інформацію про умови професійного навчання, зокрема стажування на робочих місцях, у конкретних роботодавців, можна дізнатися особисто у фахівців служби зайнятості, або по телефону.

Контактні телефони філій обласного центру зайнятості та центрів зайнятості Черкаської області за посиланням: https://chk.dcz.gov.ua/publikaciya/kontaktni-telefony-filiy-oblasnogo-centru-zaynyatosti-ta-centriv-zaynyatosti-cherkaskoyi

За інформацією Черкаської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості

Зі святом Водохреща!

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 18 січня 2022, 12:40

Перегляди: 153

Шановні жителі Черкаського району, щиро вітаю Вас з великим православним святом Водохреща.

Водохреща — традиційна назва народних та церковних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього. Цього дня закінчуються Святки.

Обряди, пов’язані з освяченням води розпочинаються напередодні, у Водохресний святвечір, по закінченню служби. На Водохреща відбувається освячення водойм та купання в ополонці. В цей день вода освячена в ополонці очищає не лише тіло, а й душу, змиває гріхи та зцілює від хвороб. Саме вечірня освячена вода вважається найсильнішою: має лікувальні властивості та захищає від негативу. Сідати до вечері можна було тільки після того, як кожен вип’є по ложці свяченої води. Святою водою також окропляють житло.

Зберігають також Свічку, яку приносять разом зі святою водою із служби у Водохресний святвечір.

У цей день варто відмовитися від важкої фізичної праці та негативних думок. Не можна сваритися, скаржитися, розпускати плітки.

У ніч на 19 січня прийнято загадувати бажання.

То ж бажаю всім увесь рік бути здоровими і успішними, стриманими і щасливими. Надії і віри в щасливе майбутнє, достатку, умиротворення, здійснення заповітних мрій і бажань.

З повагою Голова Черкаської районної ради                   Олександр ВАСИЛЕНКО

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Деталі

Опубліковано: Четвер, 13 січня 2022, 14:22

Перегляди: 296

Напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. За християнським календарем— це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини. Вшановували Меланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків. На Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка.. Вважалося, що такий стіл забезпечить багатство господарів на наступний рік.

Перед щедрим бенкетом потрібно було повеселити народ щедрівками. Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя.

Існує також поетичне повір'я, що новорічна ніч для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя - на хліб»... У церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік.

За народними прикметами, якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік.

На Старий Новий рік намагайтеся бути радісними, веселими та добродушними. Адже як зустрінеш Новий Рік, так і проживеш його. Тож створюйте гарний настрій в оселі та насолоджуйтеся ще одним сімейним святом.

50 років спецоперації "БЛОК"

Деталі

Опубліковано: Середа, 12 січня 2022, 12:14

Перегляди: 321

       12 січня 1972 року КДБ УРСР у Києві та Львові було заарештовано 14 діячів дисидентського руху, звинувачених в "українському буржуазному націоналізмі" і поширенні самвидаву. Всього протягом року зазнали репресій 89 чоловік, більшість з яких були засуджені до великих термінів ув'язнення або поміщені у психіатричні лікарні. Це стало початком масових репресій проти української інтелігенції, які тривали майже до кінця 1976 року.

Активізація національно-культурного життя в Україні, яка розпочалася середині 1950-х років на хвилі "хрущовської відлиги" в СРСР і в УРСР, зародження політичної течії у шістдесятництві, яка головну увагу зосереджувала на вирішенні суспільно-політичних проблем, викликали незадоволення у Москві і Києві. Кампанія з викорінення інакомислення, як суспільного явища, тривала до початку сімдесятих років. Впродовж десяти років, за так звану націоналістичну діяльність до кримінальної відповідальності було притягнуто 793 особи, викрито і ліквідовано 77 організацій і груп.

ЦК Компартії України прийняв постанову "Про заходи по протидії нелегальному розповсюдженню антирадянських та інших політично шкідливих матеріалів", на виконання якої КДБ УРСР влітку 1971 року розпочав розробку спецоперації під кодовою назвою "Блок", заходи якої були направлені на нейтралізацію найактивніших пов'язаних між собою "націоналістичних елементів" в Українській РСР, причетних до нелегального розповсюдження "антирадянських та і інших політично шкідливих матеріалів" самвидаву.

Під час проведення спецоперації "Блок" 12-13 січня 1972 року в Києві були заарештовані поет Василь Стус, літературний критик Іван Світличний, філософ Євген Сверстюк, математик i публіцист Леонід Плющ, багатолітній в'язень сталінських таборів Данило Шумук, лікар Микола Плахотнюк, інженер-економіст Зіновій Антонюк, реставратор Олесь Сергієнко, поет Іван Коваленко, у Львові — публіцист i літературний критик В'ячеслав Чорновіл, журналіст Михайло Осадчий, релігійний діяч Іван Гель, митець-килимар Стефанія Шабатура і поетеса Ірина Стасів-Калинець. Загалом до кінця року в Києві, Львові, Харкові, Бориславі, Івано-Франківську, Кременчуку, Скадовську та на території Словаччини було заарештовано близько 100 чоловік, серед яких були лікар Семен Глузман, бібліотекар Надія Світлична, священик Василь Романюк (згодом патріарх УПЦ КП Володимир), а до кінця 1974 року — 193 особи.

Оперативне стеження і неперервні арешти, які тривали до 1975 року, створили гнітючу атмосферу в Україні. Хто хотів вижити – мусив принизливо каятися, інші писали пасквілі на своїх недавніх друзів, писали оди на честь душителів своєї батьківщини, окремі спивалися чи накладали на себе руки, а найстійкіші надовго йшли у «внутрішню еміґрацію» або емігрували.

За інформацією сайту "Цей день в історії"