Дорогі друзі!

Радий вітати Вас на офіційному сайті Черкаської районної ради

Сподіваюсь, що інформація, яку ми оприлюднюємо, стане в нагоді усім, хто цікавиться історією та сьогоденням
Черкаського району.

З повагою,
Голова Черкаської районної ради
Собко Олексій Петрович





Червонослобідська об'єднана територіальна громада

Адреса: вул. Соборна,2/1, с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області, 19604

Телефон, факс: (0472) 30-41-18

E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Офіційний сайт: http://sloboda-silrada.gov.ua/ 

Керівництво сільської ради

 Дубовик Юлія Андріївна

посада: сільський голова

дата народження:  16 жовтня 1978 року   

освіта:  Повна вищи, Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2001 році, вчитель

телефон: (0472) 30-41-18

Синявський Вадим Анатолійович

посада: заступник сільського голови 

дата народження:  21 листопада 1973 року 

освіта:   Повна вища, Харківську Національну юридичну академію України ім.Я.Мудрого, у 1995 році, правознавство, спеціаліст-юрист

телефон:  (0472) 30-41-75

 Дядюра Ірина Миколаївна

 посада: секретар сільської ради, виконкому 

дата народження:  10 березня 1983 року

 освіта:  Повна вища ; Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького; факультет української філології; спеціальність: українська мова та література, журналістика; магістр філології.

 

телефон:  (0472) 30-41-36

  Горбенко Тарас Іванович

 посада: виконує повноваження старости села Вергуни 

дата народження:  21 грудня 1976 року

 освіта:  Повна вища, Черкаський державний університет ім. Б. Хмельницького, 1999 рік, вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури.

 

телефон:  (0472) 341- 269

  Литвиненко Олександр Петрович

 посада: виконує повноваження старости села Хутори 

дата народження:  14 березня 1972 року

 освіта:  Базова Вища, Черкаський державний технологічний університет, бакалавр з економіки і підприємництва.

 

телефон:  (0472)30-52-49

ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН СІЛЬСЬКИМ ГОЛОВОЮ, СЕКРЕТАРЕМ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ, ЗАСТУПНИКОМ СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ

Прізвище, ім’я по-батькові

посада

дні

години

 Дубовик

Юлія Андріївна 

Сільський голова

понеділок

четвер

 

8.30- 17.00

8.00-12.00

        Дядюра

Ірина Миколаївна

Секретар сільської ради

понеділок

четвер

п’ятниця

8.00-17.00

8.00-17.00

8.00-16.00

        Синявський

Вадим Анатолійович

Заступник сільського голови

з виконавчої роботи

понеділок

четвер

 

8.00-17.00

8.00-17.00

 


Коротка інформація про  село Червона Слобода: 

Село Червона Слобода розташоване на правому березі Дніпра і Кременчуцького водосховища, за 1,5 км на схід від районного та обласного центрів.

Площа земель складає 8842,3 га, села – 1185,72 га.

Кількість населення станом на 01.01.12 – 9833 особи, дворів – 3726.

День села святкується в день Святої Трійці.

Село має власну геральдичну символіку, затверджену на 6 сесії Червонослобідської сільської ради 24.04.2003 року.

Про заснування села, яке в давнину називали Сикава, відомо, що виникло воно в середині 17 ст. Його заснували селяни-втікачі. У 1672 році, коли татари зруйнували Черкаси, Сикава  була спалена, багато жителів загинуло, а їхнє майно пограбовано. Врятувалася лише невелика частина жителів. Через деякий час на тому місці, де було село, поселилося 12 козаків-запорожців, які врятувалися від нападу татар. У другій половині 18 ст. жителі Сикави вирішили переселитися на правий берег Саги, де проходила дорога з Черкас на Чигирин і простяглися лани родючих земель. Новоутворене село назвали Слободою, а через деякий час воно стало зватися Цесарською Слободою. У 1923 році село Цесарська Слобода перейменовано на Червона Слобода.

Нині Червона Слобода – найбільше і наймальовничіше село Черкащини.  В селі створені належні умови для проживання, всебічного розвитку  та покращення добробуту населення. Діти дошкільного віку виховуються у трьох дитячих садках –« Колосок», «Троянда» і «Дніпряночка». Школярі здобувають знання у добре оснащених за сучасним рівнем вимог загальноосвітніх школах №1 і №2 І-ІІІ ступенів. Центром культурно – масової роботи в селі є Будинок культури і сільська бібліотека, в якій забезпечено вільний доступ до мережі Інтернет користувачів бібліотеки. Художні смаки дітей розвивають і вчителі місцевої музичної школи. Районний Центр дитячої та юнацької творчості, що знаходиться на території села, свою роботу спрямовує на реалізацію потреб дітей відповідно до їх уподобань. Діти села і району мають змогу користуватися послугами районної дитячої бібліотеки. На території села розташована Черкаська районна лікарня, яка обладнана сучасною медичною апаратурою. Значних успіхів на сільськогосподарській ниві досягло приватне підприємство «РВД –Агро». На території села успішно працюють підприємства, фірми, організації - виробники сільськогосподарської, промислової  продукції, оптової та роздрібної торгівлі. Значну увагу сільвиконком приділяє залученню дітей і молоді до спорту. Для юних спортсменів обладнано майданчик із штучним покриттям.  Футбол – традиційно улюблений вид спорту, яким займаються і дорослі, і діти. Юні спортсмени села успішно виступають на районних, обласних та всеукраїнських турнірах.

Святинею села є обеліск Слави, братські могили та могила Невідомого солдата. Щорічно, в День Перемоги, біля обеліска Слави проводиться мітинг-реквієм за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, в яких молоде покоління вчиться мужності та патріотизму. Важливою подією  в селі  є відкриття пам'ятника жертвам Голодомору 14 жовтня 2012 року. У селі діють три найчисельніші в районі релігійні громади: Українська Автокефальна православна церква, Українська православна церква   (московського патріархату) та Церква Євангельських християн- баптистів.

Справжньою окрасою села є його жителі. Гордістю є десять Героїв Соціалістичної Праці: Дмитро Пилипович Харенко, Ніна Андріївна Братко, Марія Артемівна Нелень,  Антон Іванович Котляр, Федір Степанович Чембай, Павло Іванович Пріхно, Клим Якович Любота, Іван Іванович Пріхно, Олександр Макарович   Супрун, Микола Васильович Пріхно.

За високі досягнення в праці  присвоєно високі звання:

Василю Івановичу Кроту – заслужений лікар України;

Людмилі Миколаївні Вакуліній - заслужений учитель України;

Ганні Панасівні Онуфрій – заслужений учитель України;

 Ірині Петрівні Носаєвій – заслужений учитель України;

 Івану Івановичу Савченку– заслужений учитель України;

 Галині Степанівні Крапівіній – заслужений учитель України;

Володимиру Дмитровичу Рябенку – заслужений працівник сільського господарства;

Віктору Петровичу Мариничу  – заслужений працівник сільського господарства;

Миколі Васильовичу Плашкевичу – заслужений працівник культури.  


Коротка інформація про  село Вергуни: 

Село Вергуни розташоване на лівому березі річки Тясмин за 15 км   на південний  схід від  районного та обласного центру м. Черкаси.

Населення 2321 чоловік. Вергунівській сільській раді підпорядковане село Нечаївка. Село розкинулося зі сходу  на захід вздовж  лівого берега Тясмину і старої козацької дороги Чигирин – Сміла.

За версіями  місцевих старожилів відомо , що село Вергуни  виникло в другій половині ХУІ  ст. . Як стверджує Л. Похилевич  у книзі « Сказания о населенних  месностях Киевской губернии», назва  села походить  від українського  слова « вергун» - вид   варених   у соняшниковій  олії   коржиків.

Річка Тясмин є притокою Дніпра і   в районі  села  мала найширше   водне  плесо , яке в кінці 1968 року висушене . Водяне плесо було вкрите очеретом та осокою, які утворювали разом із  іншими  болотяними  рослинами  пругкий плав.

Недалеко від села   Вергуни  на річці Тясмин  знаходився острів на якому  були  виявлені  залишки житлових будівель.

Біля села  виявлено  поселення доби  бронзи, а також  знайдено скарб з 144  польських. Шведських, пруських  монет ХУІІ ст. . на північ від села  , по дорозі до м. Черкас.  розташований курган « Довга могила», де в 1996 році  проводились розкопки і були  виявлені  скіфські та козацькі поховання.

У ХУІ ст.  Україна постійно  зазнавала  великої біди  від набігів  кримських татар . Тому ополячений  український магнат ,черкаський  староста  Олександр Вишневецький.

Доручив одному  із своїх  сотників Вергуну  збудувати  на березі річки Тясмин  укріплення , яке було одним із передових рубежів  оборони Черкас. Для сторожового укріплення  сотником Вергуном  було вибрано  лівий  крутий берег річки Тясмин. Гориста Лісова  місцевість правого  берега , широке річкове  болотисте плесо  ніби природою створені для оборони.

У 1937 році козаком Харком  було створено  поселення – Харківку . Тут пізніше  оселилися донські козаки  на чолі  з кошовим  Старовим, які допомагали Б.Хмельницькому  у Визвольній війні  проти польських загарбників.  Пізніше  у 60-х роках ХУІІ ст. Харківка  і Вергуни стали одним селом, куток Харківка існує і до цього часу.

Крім кутка Харківка  в селі існують кутки Кумейки та Дрощинка.

 
Коротка інформація про  село Хутори: 

Село Хутори. Площа 292га, налічує 756 дворів. Населення становить 2 419 осіб. Довго пустувала земля, розташована за 8 км на південь від Черкас. Безземельні жителі с. Худяки Черкаського повіту почали заселяти ці місця, починаючи з 1907 року. Так поступово серед поля виник невеличкий хутірець, який одержав назву Тернівка. Біля ставу Штахурського в 1921році виник другий хутір - Данилівка.

З 1922 року почалося масове переселення в ці місця жителів Лесьок, Червоної Слободи, Худяків, Талдиків. Так виник третій хутір, який став називатися Кирилівка. Поступово ці три хутори з’єдналися і утворили нинішнє село Хутори. Жителі села вели одноосібне господарство. Були навіть сім'ї, які не мали робочої худоби. Знаряддя сільськогосподарського виробництва в цей час були дуже примітивними: рало, серп, ціп, лопата, сапа - ось незначний перелік знарядь праці, якими доводилось обробляти одноосібним господарствам свої ділянки землі, тому урожайність полів була дуже низькою. Це відбивалось на матеріальному становищі жителів села.

До 1923 року діти в селі не навчались. На селі було три чоловіки,які вміли читати і писати.

В 1923 році в с. Хутори організовано школу. В першому навчальному році в ній навчалось 45 дітей. Першим учителем цієї школи був син бідняка з с. Леськи Федоренко Кирило Григорович. Школа працювала в пристосованому приміщенні, купленому на кошти жителів села.

В 1924 році в школі була організована піонерська організація, яка налічувала 12 осіб.Першими піонерами були: Папуша Анастасія Свиридівна, Погрібний Яків Йосипович, Костенко Яків Прокопович, Сторчоус Степан Трохимович.

В 1929 році організована комсомольська організація. Перші комсомольці села: Смертюк Дем'ян Кузьмович, Короп Петро Васильович, Олійник Прокіп Лукович, Нека Михайло Іванович, Марштупа Артем Калінович допомагали будувати нове життя на селі. Вони брали активну участь в організації колгоспу в 1929-1930 роках.

Створюється сільськогосподарська артіль, яку очолює Воробкало Степан Степанович. Активними організаторами колгоспу були Медведенко Іван Миколайович, Олексенко Яків Іванович, Олексенко Сергій Федорович,Смертюк Дем'ян Кузьмович, Олексенко Федір Максимович, Байда Іван Омелянович, Хабло Антін та інші. В цей час в адміністративному поділі організовується Хутірська сільська рада, яку очолив Черниш І.П., а секретарем -Шимко Ф.Т. Мале і неміцне колективне господарство часто змінювало керівників. Так в 1933 році колгосп очолив Байда І.О., а в 1935 - Хабло А.Л.

У 2018 році утворено Червонослобідську об'єднану територіальну громаду

До складу громади увійшли: Червонослобідська сільська рада Черкаського району /село Червона Слобода/ Вергунівська сільська рада /села Вергуни, Нечаївка/ Хутірська сільська рада /село Хутори/.

Постановою Центральної виборчої комісії від 12 жовтня 2018 року №156 призначено вибори депутатів та сільського голови Червонослобідської об’єднаної територіальної громади.

23 жовтня 2018 року відбулися вибори сільського голови та депутатів сільської ради у Сагунівській об’єднаній територіальній громаді. Сільським головою обрано Дубовик Юлію Андріївну.

Вибори старост ще не відбулися. Виконують обов’язки старост у селі Вергуни Горбенко Тарас Іванович, у селі Хутори - Литвиненко Олександр Петрович .

 Додаткова інформація

Повернутися до верхньої частини тексту